3.jpg

   Вірші писав з дитинства. Творчість високо оцінили О.ГончарП.ТичинаВ.Сосюра. Володимир Михайличенко за власні переконання, за любов до української мови терпів утиски від місцевої влади. Декілька років перебував у таборах, де познайомився з Іваном Багряним.

   Друкувався в журналах «Дніпро», «Прапор».

   У 1958 році вийшла його перша збірка віршів «Лірика».

  Після смерті поета були видані дві книжки з його віршами: «Ритми Кривбасу» (1979) і «Полум'я» (1997). Свої вірші автор присвячує Кривому Рогу, рідним: «Кривбас, Кривбас, багрянь моя!», «З дитинства милі серцю імена», «Край коханий», «Криворізький сонет».

«Про Криворіжжя ніхто ще, здається, не писав з такою синівською любов'ю, так талановито», — саме так відізвався Олесь Гончар про вірші Володимира Михайличенка після виходу книжки «Ритми Кривбасу».

   Член спілки письменників України (2001, посмертно).

 "Ритми Кривбасу"
 "Полум"я"
Без названия (1).jpg
м6.jpg
 
Ніна Михайличенко "Лиш для пам"яті смерті немає"
Володимир Алейніков «Пам’ятник би йому поставити… А чому б ні?»
сакс.jpg
9.jpg
"Гаряче серце поета і холодна  криворізька сталь"
2222.jpg
 80-та річниця до Дня народження В. Михайличенка 
2222.jpg