Шановні батьки!

З настанням осінньо-зимового періоду традиційно збільшується кількість хворих на педикульоз серед дітей. На жаль, декілька випадків цього захворювання ми реєстрували серед учнів нашої школи.. Наполегливо просимо як мінімум раз в три дні ретельно оглядати волосся дитини, при підозрі на виявлення педикульозу не допускати дитину до занять, повідомити адміністрацію закладу або класного керівника (можна анонімно) про факт хвороби для вжиття нами заходів про нерозповсюдженню педикульозу у дитячому колективі. Незабувайте про обов’язкову повторну обробку волосся після видалення паразитів (згідно інструкції по використанню того деззасобу, який Ви обрали), обов’язковість обробки одягу, головних уборів тощо. Надаємо детальну інформацію про педикульоз

Що треба знати про педикульоз

За даними Українського центру з рикетсіозів в Україні, як і в цілому в світі реєструється збільшення ураженості населення на педикульоз. Причиною цього явища вважають біологічні властивості вошей (лат. Pedikula) та збільшення міграційного процесу в світі.

Головні та платтяні воші можуть передавати інфекційні захворювання.

Слід пам’ятати, що ураження педикульозом можливе при тісному контакті через головний убір, гребінці (головний педикульоз), через постільну білизну, одяг тощо (платтяний педикульоз) в різних місцях спільного перебування людей: на вокзалі, в громадському транспорті, в потязі, тощо, тобто там, де перебуває завошивлений і є умови для переходу вошей на незавошивлену особу.

Лікування й профілактика педикульозу (пам'ятка для населення)

Педикульоз або вошивість - специфічне паразитування на людині вошей, що харчуються її кров'ю. Розрізняють три види вошей: платтяні, головні й лобкові.

Головна воша живе на волосяному покриві голови.

Платтяні воші більшу частину часу ховаються в одязі, паразитуючи на тілі "хазяїна" тільки кілька хвилин на добу. Найчастіше цих вошей можна виявити в місцях ущільнення одягу (у складках, швах), там же вони відкладають яйця.

Лобкова воша вражає в основному шкіру лобка й промежини, а іноді й пахвові западини, брови й вії.

Розмножуються воші, відкладаючи яйця (гниди), які тримаються в корінні волосся за рахунок клейких виділень. Через 3-8 днів з них з'являються личинки, які вже через 3 тижні досягають повноцінного розвитку. Зовні маленька й доросла воша відрізняються лише розміром. Воші мають коричневе, сіре або ясно-жовте офарблення. Їхній розмір варіюється від 0,5 до 6 мм (лобкова - до 1,5 мм). Завдяки трьом парам ніжок, паразит прикріплюється до волосся хазяїна, утворюючи клішні, що допомагає втримуватися на тілі людини. Воша має ротовий колючо-сисний апарат. Під час ссання комаха протикає шкіру хоботком, що супроводжується сверблячкою на шкірі людини. Тривалість життя комахи на тілі "хазяїна" становить 1-2 місяці, у зовнішньому середовищі - 3-7 діб.

Вважається, що вошивість, або педикульоз (від латинського Pediculus - воша) супроводжує місця, які є вогнищами природних катаклізмів і кризових ситуацій у суспільстві.

Вошивість - показник низької санітарної культури, результат зневаги елементарними гігієнічними правилами (регулярним миттям тіла й голови, зміною білизни, доглядом за волоссям). Незважаючи на це, жодна освічена, вихована й охайна людина не може бути застрахована від ураженості. Зараження може відбутися при прямому контакті з завошивленим чи при використанні заражених речей (шапок, рушників, постільної білизни, гребінців), при відвідуванні бань, саун, басейнів. По легкості зараження педикульозу частіше піддаються діти в організованих колективах.

Медичне значення педикульозу обумовлене тим, що воші є переносниками збудника епідемічного висипного тифу й волинської лихоманки. Небезпека зараження тифом від вошей виникає через 4 доби з моменту їхнього паразитування на хворій людині. Укус паразита, сам по собі, не представляє ніякої небезпеки: зараження відбувається при роздавлюванні комахи й втиранні рідини, що витікає з неї, або її фекалій в ушкоджені ділянки шкіри при розчісуванні місця укусу.